Уяви, що ти стоїш босоніж перед густими заростями тропічних дерев, що повиті плющами та ліанами. Сонце вже низько. Ти відгортаєш руками широке листя і чуєш глухий хруст соковитих стеблин. Ці хащі ще ніхто не чіпав, і вони не надто привітно пускають тебе всередину, лишаючи на тілі застережливі сліди терпкого соку. Від шурхоту здіймається хмара птахів, що ховалася у кронах мангових дерев. Ти близько…

Тропічне сонце саламандрою сповзає по гіллю до низу, випаровуючи лишки вологи з дозрілих плодів. Та часу обмаль. Стрибок, і ти міцно хапаєш липку гілку. Зібравши червонобокі трофеї у поділ та за пазуху, ти швидко вислизаєш назад вже відомою стежиною. Ніби й не було тебе.

Відчуваєш цей запах, що підіймається від грудей? Запах дикого, зігрітого тілом манго. Він геть не такий рафінований, як на полицях супермаркетів. І зовсім не схожий на ті фруктові коктейлі та солодощі, що ти куштував раніше. Він — твій трофей, твоя таємниця.

Ноти: волога тропічна зелень, дикий апельсин, цедра танжерину, Іланг-Іланг, індонезійський манго, лабданум, хвоя, деревний сік, теплі смоли, білі мускуси. 

Аромат про мангові зарості, стиглі плоди, сік по ліктях, вечірні тіні густих джунглів на тілі. Лише ти, літо та океан перед очима.

Парфум розкривається спочатку соковитим листям з апельсиновим фрешем, далі виступає солодкавий деревний сік з хижими квітами. Потім з‘являються стиглі плоди індонезійського манго зі шкіркою та м’якота і нектар, що біжить по руках. Притискаючись близько до шкіри, аромат затягується лікерним лабданумом і перетворюється на свіжий тропічний боул з акуратно викладеними по фен-шую шматочками фруктів, і прикрашений квітами Ілангу.

 

Манго за пазухою

Від автора.

Я ніколи не була в Індонезії. Та що там, тілом я ніколи не була навіть за межами відомого мені пострадянського простору. Та хіба це має значення? Це лише тіло. Подумки я багато мандрувала світом. Всередині мене індонезійські джунглі, які то тут, то там стирчять з усіх кватирок та шпарин. Такі густі, що паморочиться від кисню. Такі щільні , що не впускають чужаків. І хіба важливо, що вони можуть бути не схожими на ті, що на мапі?

Можливо, одного дня… Ні. Одного дня я вирушу у подорож до прототипу моїх мангових заростей. І тоді густа тропічна зелень всередині мене відчує своє коріння. А поки, зігріватиму соковиті плоди сонця за пазухою до повного їх дозрівання…